Що таке фонетико-фонематичний слух і  його значення для розвитку мовлення дитини

Вчитися читати для маленьких дітей може виявитись досить складним завданням. Проте, перш ніж діти навчаться читати друковані літери, вони повинні набути адекватного розуміння того, як вимовляються звуки у словах. І тут  все залежатиме від розвитку фонетико-фонематичного слуху.

Фонетико-фонематичний слух – це здатність людини до розрізнення окремих звуків (фонем) та можливість визначати звукову структуру слова і його звукову оболонку.
В нормі такий слух формується в процесі природнього розвитку та починає функціонувати у малюка приблизно з 2-х місяців. Далі розвивається дуже швидко, постійно випереджаючи артикуляційні можливості дитини, що служить основою для вдосконалення мовлення вцілому.

До фонематичних процесів відносять:
 

Фонематичне сприймання – це здатність дитини впізнавати та розрізняти мовленнєві звуки. Завдяки фонематичному сприйманню дитина може диференціювати (розрізняти) близькі за звучанням або схожі за артикуляцією звуки рідної мови (С-З, Ш-Ж, Т-Д, Л-Р тощо). Відповідно порушення фонематичного сприймання призводить до відсутності навику диференціації, що спричиняє виникнення різних мовленнєвих порушень у дошкільному віці, а також порушення письма та читання у школярів.

Фонематичний аналіз і синтез — це розумові операції, завдяки яким зі слова виокремлюються певні звуки або, навпаки, певні мовні звуки поєднуються у слова.

Фонематичні уявлення – здатність сприймати кожний мовленнєвий звук у різних варіантах його звучання. На цьому етапі виділяти спільний звук у словах, на ігровому матеріалі з опорою на слуховимовляння.


            Фонематичні процеси допомагають дитині тонко «відчувати» і розрізняти звуки на слух у чужому та власному мовленні, відбирати та диференціювати їх, а також не плутати під час промовляння.

Ознаки порушення фонематичного слуху у дітей:
• плутає схожі слова (бочка – почка, хвіст – гість тощо);
• використовує власні слова, плутаючи, імпровізуючи в нових закінченнях та складах;
• ковтає закінчення;
• невірно розставляє наголоси;
• ігнорує ненаголошені голосні на початку слова (огірок – гірок);
• у дитини шкільного віку страждає письмо (дитина не чує слів і не розуміє як їх потрібно відтворити на письмі);
• намагається запам’ятати слова, але плутає і створює власні вирази, використовуючи смислову пам’ять (замість дім-ліс-кіт «в дім вліз кіт») та ін.

В результаті фонетико-фонематичного недорозвинення вся когнітивна сфера дитини в період шкільного навчання буде значно страждати. Дитина не лише не чує, але й не може використовувати звуки і слова, бо не знає чи не розуміє їх. Вона також може й не чути власне мовлення, так само як і чуже.
            З метою розвитку і корекції порушень фонематичних процесів слід грати з дитиною у різноманітні ігри та виконувати вправи, які допоможуть розвинути у неї немовленнєвий та мовленнєвий слух.

Гра «Що за звук?»
Опис: Дорослий вмикає дитині аудіозапис природнього або побутового шуму чи звуку (наприклад шум води, вулиці, спів пташки, різання паперу, рух поїзда тощо), дитина ж має здогадатися що саме звучить. Для більш старших діточок можна ускладнити задачу, наприклад, обравши різні музичні інструменти (барабан, дудка, піаніно тощо).
Гра «Спіймай звук»
Опис: Дорослий задає дитині установку: «Я говоритиму багато різних звуків, ти коли почуєш звук “С” (Ш, Ц, Л…) – плескай в долоні». Після цього дорослий починає говорити хаотичний звуковий ряд (п, н, д, х, т, ч, р, л, с – хлопок). Після того як дитина навчиться «ловити» заданий звук, в гру можна пограти, замінивши звук на склад, а потім і слово.
Гра « Повторюшка»
Опис: дорослий просить повторити за ним ряд складів без помилок (та-та-на; ке-ке-те; ву-ву-фу; ба-па-ба; со-зо-со; ди-ти-ки тощо); після цього варто попросити повторити ряд схожих слів, слів-паронімів (сік-тік-пік, тачка-качка-дачка, коза-коса-роса тощо).  Гра «Детектив»
Опис: дорослий пояснює, що у словах, які він зараз називатиме заховався хитрий звук, дитина зрозуміє який це звук, адже він буде дуже часто повторюватися (наприклад: акула, ананас, Анна – “а”; сон, сестра, соска, кокос, насос – “с”;
Гра «Червоний-зелений»
Опис: дитина отримує дві фішки – червоного і зеленого кольору, дорослий, показує дитині зображення предмета і називає його замінюючи, спотворюючи звуки, копіюючи вимову дитини і приклад – з правильною вимовою цього ж слова. Коли дитина чує не правильну вимову – піднімає червону фішку, правильну – зелену.
Гра «Підбери слово»
Опис: дана гра варіація звичайної гри в «Слова», дорослий і дитина по черзі називають слова, які починаються на заданий звук (наприклад, “з”- знак, зуб, зима, Зоя, змія тощо); однак, для того щоб грати в цю гру, дитина має вміти визначати місце звука в слові, зокрема перший звук в слові.
Гра «Ремонт»
Опис: дорослий пояснює дитині, що зараз називатиме слова, які «зламалися», або розпалися на частинки і дитині потрібно їх «полагодити», назвавши ціле слово разом (простіший варіант гри: дорослий може називати слова по складах (во-да, сі-но, ма-ши-на, че-ре-па-ха); складніший варіант: дорослий промовляє слова окремими звуками (л е в, о с а, м у х а, л і т а к тощо));

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *