(Проєкт “Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність”)
| Одразу кілька українських медіа «відправили» Потапа і Настю Каменських у подорож до Японії. І все – через фотографію в Instagram, яку шоумен зробив у… Києві. Минулого тижня під час прогулянки Києвом український продюсер та музикант Олексій Потапенко (Потап) зробив селфі з Настею Каменських на фоні торгового центру Gulliver, вказавши геолокацією столицю Японії Токіо. На публікацію відреагували кілька онлайн-видань: сайт телеканалу «Україна», «24 канал», Realist.online, Znaj.ua. Вони написали про те, що подружжя відправилось у подорож. Пізніше медіа спростували або доповнили цю інформацію. Однак зробили це лише після наступного посту Потапа, у якому він зізнався, що навмисно поставив геотег «Токіо», бо це місце нагадало йому Японію. А ще він був упевнений, що хтось із журналістів про це напише. Цікаво, що місце на фото – доволі впізнаване в Києві, а в коментарях до посту люди неодноразово вказували, що знімок зроблений біля ТЦ Gulliver. Якби автори новин про «подорож» до Японії звертали увагу на важливі деталі і зробили кілька простих кроків з перевірки фото, публікації могли бути зовсім іншого змісту і не вводили б читачів в оману. І хоча цей приклад жартівливий, він чудово демонструє, як легко відомі люди можуть зманіпулювати думкою інших через соцмережі. Пропонуємо кілька порад із перевірки фото, які допоможуть уникнути хибних висновків і реакцій. Під час аналізу фото звертаємо увагу на:непропорційні елементи;«приклеєні» або «вирізані» об’єкти;деталі: невідповідність погоди, одягу, номерів авто, назви вулиць, магазинів, положення тіней, віддзеркалення тощо;неприродні кольори, форми;коментарі під фото.Для перевірки фото використовують такі інструменти:Зворотній пошук зображень у Google Images або Tineye;Fotoforensics;Image Edited; Whostolemypictures (для Firefox).Пам’ятайте, що візуальний контент завжди підсилює ефект маніпулятивної інформації. З фотографіями найчастіше використовують такі види маніпуляцій як підробка у фоторедакторах (Photoshop, CorelDraw тощо), обрізане фото, яке подається у вигідному контексті, а також неправильний контект, тобто коли фото одного місця або події, яке видається за інше – як у випадку з Потапом. Проте в цьому випадку, швидше за все, у журналістів не було наміру ввести в оману читачів, мала місце неуважність та відсутність перевірки. У матеріалах нашого проєкту є низка вправ, де учні працюють із фото та перевіряють їх. А саме:«Епоха постмодернізму» (Мистецтво, 9 клас, 1 семестр, тема 11) – у цьому уроці є і пам’ятка, яка допоможе здійснювати зворотній пошук зображення.«Фотомистецтво» (Мистецтво, 9 клас, тема 10) – одна із вправ спрямована на розпізнавання різних маніпуляцій із фото.«Практичне заняття. Державне будівництво Української Центральної Ради: здобутки і прорахунки» (Історія України, 10 клас, тема 14) – учні працюють із зображеннями в «хмарі», з’ясовуючи, яке відношення зображення мають до поняття «автономія».Вправа «Аналізуємо меми» (Історія України, 9 клас, тема 9 «Урок контролю і корекції») – учні через зворотній пошук з’ясовують, це на мемі дійсно Тарас Шевченко.«Архітектура та мистецтво» (Історія України, 9 клас, тема 45) – учні працюють із зображеннями, які попередньо редагувались у фоторедакторі, і встановлюють «зайві» елементи.Як іще можна було перевірити пост Олексія Потапенка в Instagram, якби ТЦ Gulliver був не таким упізнаваним? Як справжні фактчекери, ми дізналися ще дві важливі деталі: чи могли українські музиканти потрапити в Японію під час пандемії, а також якою була погода у Токіо 2 листопада – в день публікації фото. За інформацією Посольства України в Японії, в’їзд в цю країну заборонений усім іноземцям, які протягом 14 днів до прибуття перебували в одній зі 152 країн, в т. ч. Україні. Однак Японію можна відвідати з бізнес метою: відрядження, підписання контрактів, консультування, для участі у культурному обміні тощо. Використовуючи функцію архіву погоди на сайті weather.com, ми дізналися, що 2 листопада в Токіо було переважно хмарно, міг бути невеликий дощ. Хоча температура була вищою, ніж у Києві, приблизно на 10-12 °C. |
![]() |

Пізніше медіа спростували або доповнили цю інформацію. Однак зробили це лише після наступного посту Потапа, у якому він 