Учора для учнів нашого ліцею пролунав Останній дзвоник. Цей день став для всіх нас важким випробуванням на стійкість, адже хвилююча мить завершення навчального року переплелася з невимовним болем у нашому місті. Ми схиляємо голови, прощаючись із Героєм, випускником нашого ліцею, який повернувся додому «на щиті».
Наші Захисники поклали свої життя заради однієї святої мети — щоб у наших дітей було майбутнє. Вони пішли в бій, аби захистити право школярів навчатися і жити під мирним небом. І можливість провести цей день у стінах рідної школи — це виключно заслуга їхньої надлюдської мужності.
На шкільному подвір’ї пролунав особливий вальс. Шкільний вальс, який буває раз у житті — єдиний і неповторний. Під час танцю у рухах одинадцятикласників було все: і світлий смуток за шкільними роками, і тривога за майбутнє, і неймовірна жага до життя.
Дорогі наші випускники!
Ви вирушаєте в дорослу дорогу в особливий, історичний час. Перед вами відкривається багато шляхів, і головне прохання до вас — пам’ятайте, якою ціною дається кожен ваш наступний крок, кожен успіх і кожен день під вільним небом. Будьте відповідальними, сміливими у своїх мріях і будуйте ту Україну, якою ми всі будемо пишатися, і за яку віддали життя її найкращі сини та доньки. Крокуйте впевнено, адже за вами — наше майбутнє.
Низький уклін та найглибша вдячність нашим Збройним Силам України за можливість завершити цей навчальний рік.
Пам’ятаємо кожного, хто віддав життя за нас. Віримо у нашу країну.
Слава Україні! Героям Слава!