Міністерство освіти і науки України затвердило посібник для керівників шкіл «Освітній навігатор» (наказ МОН №734 від 15.05.2025 https://cutt.ly/hrnWoBcj). Це методичні рекомендації для підвищення прозорості та доброчесності в діяльності закладів загальної середньої освіти.
Посібник «Освітній навігатор» розроблено командою Офісу доброчесності НАЗК спільно із групою освітніх експертів за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI).
У посібнику описаний алгоритм дій для директорів шкіл, що допоможе формувати діяльність закладу освіти на засадах доброчесності, прозорості та відкритості. Зокрема, за напрямами: освітнє лідерство, взаємодія з педагогами, підвищення прозорості управлінських процесів (прозоре фінансування, нарахування заробітних плат, залучення додаткових коштів), взаємодія учасників освітнього процесу (з батьками та учнями), формування культури академічної доброчесності тощо.
Адже недоброчесна поведінка та корупційні ризики найчастіше виникають там, де бракує прозорості, відкритості та підзвітності. Якщо управлінські процеси в школі заплутані й непрозорі — це створює простір для зловживань.
Впровадження методичних рекомендацій допоможе керівникам чітко, зрозуміло й доброчесно організувати внутрішні процеси.
Зміст посібника складається з таких розділів:
РОЗДІЛ 1. Управлінська діяльність на засадах доброчесності
РОЗДІЛ 2. Педагогічна діяльність на засадах доброчесності
РОЗДІЛ 3. Учнівство й батьківська громада — невід’ємна частина команди
РОЗДІЛ 4. Організація управлінських процесів на засадах доброчесності
Посібник містить практичні рекомендації для керівників закладів освіти, покрокові поради для прозорої організації внутрішніх процесів, інструменти створення доброчесного та безпечного освітнього середовища, механізми розвитку внутрішньої системи забезпечення якості освіти.
Організація економічного співробітництва та розвитку визначає, що «доброчесність — це чинити правильно, навіть коли ніхто не бачить”. Визначення досить просте і всеохоплююче. Воно одразу дає змогу нам вийти за межі лише академічної доброчесності, яка є визначальною для освітнього середовища. Проте виникає питання, а як це — чинити “правильно”? Для відповіді на це запитання спершу пропонується розглянути цінність доброчесності як комплексне поняття, що охоплює такі чесноти:
• повага до правил;
- • відповідальність;
- • справедливість;
- • чесність;
- • гідність та повага;
- • довіра;
- • небайдужість;
- • антикорупція;
- • академічна доброчесність.
Зростаючи у середовищі, що транслює ці чесноти, працюючи в такій атмосфері, ми здатні сформувати якісно нове суспільство, для якого цінність доброчесності є невід’ємною складовою життєвих орієнтирів та морального компасу. Це, своєю чергою, сприятиме зниженню рівня корупції (у всіх її проявах) в державі та підвищенню довіри у суспільстві. Дослідження Світового банку демонструють: суспільство з високим рівнем довіри має вищий рівень добробуту. Школа — це модель суспільства. І від того, які правила суспільної взаємодії будуть унормовані в її стінах, залежить, яким буде її випускник/-ця, які цінності він/вона будуть сповідувати в дорослому житті, чим керуватимуться при прийнятті складних життєвих рішень.
Серед чинників порозуміння в освітньому процесі виокремлюють:
1. Правильне сприйняття та відтворення інформації
2. Довіра між партнерами: батьками, вчителями, учнями та адміністрацією
3. Відкритість до нових ідей, поглядів, думок і взаємна повага
4. Можливість впливати на процес прийняття рішень
5. Відкрита, чітка та ефективна комунікація
6. Толерантність як уміння проявляти повагу.
Етичні стандарти в освіті є важливим складником процесу навчання та виховання. Вони визначають правила поведінки вчителів/-льок, учнівства й батьків, що сприяють створенню етичного та дружнього освітнього середовища. До таких етичних стандартів відносимо: безпека, конфіденційність, відповідальність, доброчесність, асертивність.
У посібнику описані ризики прояву недоброчесності на шляху розвитку педагогічної майстерності вчителя: перешкоджання з боку адміністрації у виборі засобів розвитку педагогічної майстерності, перешкоджання з боку колег через конфлікт інтересів або небажання власного професійного розвитку, педагогічний мобінг, бюрократичні ризики. А також наслідки відсутності мотивації у вчителя: байдужість до освітнього процесу, загроза безпеці учнівства, несправедливість та дискримінація, зниження якості результатів навчання, обмежений професійний розвиток.
Зазначені у посібнику фактори, які можуть мотивувати вчителя до щирого занурення у професійну діяльність:
- Бажання впливати на майбутнє
- Радість від особистісного та професійного зростання
- Участь у житті учнівства
- Задоволення від успіхів учнівства
- Співпраця з учнями та колегами
- Комфортне та безпечне середовище
- Визнання та заохочення
Щодо активного залучення батьківства до освітнього процесу визначені такі кроки:
- Забезпечте регулярне інформування про життя закладу освіти
- Забезпечте можливість отримання та надання зворотнього зв’язку
- Робіть батьків своїми партнерами на шляху навчання та виховання дітей
Матеріали з «Освітнього навігатора» впроваджуються спільно з Державною службою якості освіти України та є доповненням до посібника «Абетка для директора»..
Ознайомитися та завантажити посібник можна за посиланням https://cutt.ly/nrnWgdUP.