(Проєкт “Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність”)
Три ідеї вправ, які тренують це вміння
«У правильно поставленому питанні міститься половина відповіді», — говорив герой книги «Путівник по галактиці для космотуристів» британського письменника Дуґласа Адамса. Пропонуємо вам попрацювати з учнями над умінням ставити питання, яке є основою критичного мислення. Як ви вже знаєте, існують різні класифікації типів питань (відкриті, закриті, риторичні; прості, уточнювальні, практичні, інтерпретаційні, творчі та оцінні), а також різні їхні функції. Наприклад, пізнавальні питання допомагають дізнатися про щось нове, поглибити своє розуміння події чи явища, а комунікаційні — підтримувати зв’язок, спілкуватися з іншими людьми. За допомогою яких вправ можна розвинути в учнів уміння ставити питання? Розгляньмо на прикладах з матеріалів проєкту.
1. «Шість запитань» («Ромашка питань», «Кубик Блума»). У 1956 році група американських педагогів і психологів під керівництвом професора педагогіки Чиказького університету Бенджаміна Блума визначили, що існує шість розумових процесів: запам’ятовування, розуміння, застосування, аналіз, синтез та оцінка. Для розвитку кожного з них науковці запропонували застосовувати шість типів запитань: прості, уточнювальні, практичні, інтерпретаційні, творчі та оцінні. Вправу «Шість питань» можна проводити на уроці різними способами. Один з них такий: об’єднайте клас у шість груп, кожна з яких буде працювати лише з одним із шести типів питань. Заздалегідь підготуйте список різних типів питань, наприклад, тих, які стосуються літературного твору або історичної події. Розділіть дошку на шість стовпчиків і запропонуйте учням «відсортувати» підготовлені вами питання. Після цього проаналізуйте разом з учнями, чи правильно вони визначили ці типи.
- Детально описану вправу можна знайти в уроці – української літератури за 9 клас «Пантелеймон Куліш. “Чорна рада” — перший україномовний історичний роман» (урок №58)
- Простіший варіант вправи дивіться в уроці всесвітньої історії за 9 клас №5 «Консульство та імперія Наполеона Бонапарта»
2. Аналіз медіаповідомлень. Уміння ставити питання стане в пригоді для ідентифікації можливих впливів медіа. На багатьох уроках можна застосувати для розвитку цього вміння як сучасний, так і історичний контент. Завжди варто цікавитися, хто автор контенту, на яку аудиторію він розрахований, про що в ньому йдеться, а що приховується, яка мета поширення інформації, тощо.
- Детальну інструкцію з аналізу медіаповідомлень можна побачити в уроці № 1 з української літератури за 9 клас «Роль і місце літератури в житті нації. Розвиток літератури».
- Такий тип вправи можна виконувати і в процесі спростування фейків. Наприклад, у вправі «Спростування фейкової новини в діалозі» на уроці української мови (№58, 9 клас) учні в малих групах об’єднуються в команди журналістів і дослідників. Журналісти отримують лише текст фейкової новини, а дослідники знають правду. Завдання журналістів – з’ясувати, що з їхніми новинами не так, ставлячи питання дослідникам.
- З фейковими новинами і алгоритмом їх виявлення можна попрацювати на уроці всесвітньої історії в 10 класі №3-4 «Воєнні кампанії та події 1915–1916 рр. Воєнні кампанії та події 1917–1918 рр.» До речі, в цьому уроці йдеться про фейк про розіп’ятого солдата, з яким напрошуються паралелі з сучасним кейсом про розіп’ятого хлопчика.
- А от як аналізувати плакати, які питання варто ставити йдеться в уроці всесвітньої історії за 10 клас №8 «США». В цьому уроці представлені візуальні джерела, які стосуються двох особливостей розвитку США у 1920-ті роки: бурхливе виробництво й сухий закон.
3. Питання до відомої особи. В епоху блогерів та інфлюенсерів учням точно буде цікаво навчитися основам проведення інтерв’ю. Як може виглядати таке заняття, ми розповідаємо на таких уроках:
- На уроці української мови № 58 «Складання й розігрування діалогів-обговорень із різними співрозмовниками — товаришем і вчителем – в офіційній ситуації» (9 клас) учні читають промову журналістки Анастасії Станко, яка отримала престижну професійну нагороду, пишуть десять питань до неї та обґрунтовують, чому саме ці питання є важливими.
- На уроці української мови у 8 класі №46 «Інтерв’ю у публіцистичному стилі» пропонуємо попрацювати з біографією Марка Цукерберга. Точніше, ознайомитися з нею учні мають заздалегідь. На самому ж уроці вчитель пояснює особливості роботи в цьому жанрі, а учні грають в рольову гру, де хтось є журналістом, а хтось – відомою особистістю.
- Інтерв’ю можна брати не лише у сучасників. На уроці історії України у 9 класі №4 «Соціально-економічний розвиток» запропонуйте учням взяти інтерв’ю у підприємця-цукрозаводчика. Учні працюватимуть в парах, де один з них буде журналістом, а інший – підприємцем. Така вправа може бути гарним варіантом перевірки знань.